Стаття 399. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження

Кримінальний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

11514

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.

2. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

3. Апеляційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;

3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

5. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

6. Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

491/723

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Оскільки сторона захисту була присутня під час оголошення резолютивної частини рішення, хоча і відсутня у день проголошення повного рішення - у суду відсутній обов'язок направляти їй копію судового рішення (ВС ККС, справа № 204/435/21 від 14.02.2023 р.)
У цій справі, сторона захисту клопотала про скасування арешту та повернення речових доказів, водночас, ухвалою суду першої інстанції їй було відмовлено. На оголошенні резолютивної частини 27 квітня - вона була присутня, а на оголошенні повного рішення (змісту прийнятої ухвали) - 28 квітня - відсутня. Подаючи апеляційну скаргу вже 15 травня, адвокат клопотала і про поновлення строків, посилаючись на те що повного рішення (ухвали) їй відправлено не було, в ЄДРСР воно опубліковане не було, тому вона не могла подати раніше скаргу, бо не була ознайомлена із всіма мотивами прийнятого судом рішення. Однак апеляційний суд не погодився із доводами поважності пропуску нею строку.

Із неповажністю підстав пропуску стороною захисту строків для подання апеляційної скарги погодився і ВС ККС, який зазначив:

У п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими фактичними даними. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Хоча КПК і не встановлює чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, адвокат власника цього майна має таке право (ВККС у справі № 487/5688/16-к від 3 липня 2018р.)

Пункт 9, ч.1, статті 309 КПК України передбачає, що під час досудового розслідування ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову у такому арешті може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас законодавець забувся визначити у КПК України окремим положенням чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження. Хоча хіба забувся? Логічно, що принаймні власник такого майна та його уповноважена особа за довіреністю та/або адвокат. Проте для деяких суддів це не логічно, і знадобилася спеціальна постанова Верховного Суду, яка б це роз’яснила.

Предмет спору був арештований транспортний засіб. Суд апеляційної інстанції не прийняв до розгляду скаргу адвоката про скасування арешту на підставі п.2, ч.3, ст. 399 КПК України, оскільки за хибною думкою цих суддів адвокат не належить до осіб, які мають право подавати подібні скарги.

ВС скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції, що серед іншого внаслідок такого безглуздого та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону було серед іншого порушене конституційне право на професійну правову допомогу володільця арештованого майна, яка надається адвокатом.

В таких справах так і хочеться прокричати: СУДДІ НЕ ЗАЙМАТИСЯ ДУРНИЦЯМИ!