Стаття 408. Дезертирство

Кримінальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

70539

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2. Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

4. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

{Стаття 408 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015 }

524/567

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Обов`язковою ознакою дезертирства (ст.408 КК України), що відрізняє його від самовільного залишення служби (ст.407 КК України) є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від служби не тимчасово, а взагалі, назавжди. (ВС ККС, справа №297/2178/21 від 01.12.2022 р.)
Військовослужбовця, патрульного прикордонної служби, було засуджено за: ч. 3 ст. 408 КК України (дезертирство), ч. 3 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння тз), і ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка) на 5 років 6 місяців позбавлення волі. Він, перебуваючи в прикордонному наряді (ситуація була ще у 2021 році), самовільно залишив місце несення служби із зброєю - АКС-74 та 60 набоями до нього, без поважних причин та без відповідного дозволу. Згодом, цього ж дня, попросив потерпілого, відвезти його в інше село, але під час руху в зазначеному напрямку, попросив водія змінити маршрут. Почувши відмову, привів у бойове положення АКС-74, дослав патрон в патронник та направив дуло останнього на водія і наказав останньому вийти. Після чого, пересів за кермо, а згодом викрав з бардачку 9110 грн.

В касаційній скарзі, захисник вказував що у засудженого не було прямого умислу та мети ухилятися від військової служби, і за матеріалами справи він знаходився в стані емоційного стресу (хотів накласти на себе руки, бо дівчина розійшлася з ним), при цьому, останній перебував за межами частини менше чотирьох годин, не вчиняв інших дій, які б підтверджували факт дезертирства, і матеріали провадження не містять доказів доведеності вчинення злочину за ч. 3 ст. 408 КК України.

Втім, ВС ККС вказані доводи не підтримав, і залишив вирок без змін. У постанові ВС виклав основи кваліфікації дезертирства та відмінність його від самовільного залишення військової частини чи місця служби (ст. 407 КК України):

Об`єктом злочину, передбаченого ст. 408 КК України, є порядок проходження військової служби. З об`єктивної сторони дезертирство полягає у діях або бездіяльності, які мають дві відповідні форми: Читати повністю