Корпоративний договір: переваги для бізнесу

Корпоративний договір: переваги для бізнесу

Законопроект №4470 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (наразі очікує підписання Президентом) – гучне нововведення, суть якого ще досі видається примарною. Наразі не всі представники бізнесу, які діють у формі юридичних осіб, досконало розуміють, які можливості надає їм зазначене нововведення та чим корпоративний договір суттєво відрізняється від статуту. Без належної поінформованості безпосередньо представників бізнесу таке довгоочікуване нововведення може бути новелою, яка так і залишиться на папері. Натомість, ми вважаємо, що з прийняттям цього закону учасникам підприємств відкрився широкий простір для «приватного» законного врегулювання відносин щодо порядку управління товариством. Нижче наводимо численні переваги укладання корпоративного договору:

1. Більш детальне та гнучке регулювання.

Корпоративний договір є механізмом, що працює в доповнення до установчих документів (статуту, засновницького договору), та, разом з цим, надає учасникам товариства більший рівень захисту їх прав, ніж може бути зазначено в самих установчих документах.

Зокрема, ні для кого не секрет, що товариства часто створюються нашвидкуруч, із зазначенням лише типових та стандартних положень у статуті, при цьому, часу на детальне опрацювання окремих положень статуту катастрофічно не вистачає, а залучення високооплачуваних юристів в процесі написання статуту видається для засновників недоцільно витратним. Однак, коли діяльність такого товариства набирає обертів та починає отримувати суттєві доходи, розширювати виробничі потужності та напрацьовувати клієнтську базу, керуватись «типовими» положеннями стає ризиковано та неефективно. В такому випадку, учасники товариства можуть визначити порядок управління товариством шляхом укладання корпоративного договору із зазначенням в ньому:

• обов’язку засновників/учасників голосувати у визначений спосіб на загальних зборах учасників (засновників) товариства,
• обов’язку погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин,
• обов’язку вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи,
• порядку визначення умов, на яких учасник товариства – сторона договору вправі або зобов’язаний придбати або продати частки у статутному капіталі товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов’язок виникає,
• інших умов щодо порядку реалізації сторонами корпоративних прав.

2. Конфіденційність.

Статут – це установчий документ, який підлягає реєстрації, є відкритим для ознайомлення контрагентами, а його копія зберігається у реєстраційній справі підприємства. Натомість, корпоративний договір – це приватний договір, що не підлягає реєстрації, а саме товариство повідомляється лише про факт укладення договору, а не про його зміст. Більше того, в законі прямо зазначено, що інформація про зміст договору щодо реалізації прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не підлягає розкриттю та є конфіденційною. Таким чином, зміст корпоративного договору не буде доступним ані кредиторам товариства, ані його працівникам, ані іншим особам, які не є учасниками товариства.

Зміни корпоративного договору, на відміну від змін до статуту, не підлягають державній реєстрації.

3. Додаткова фінансова стабільність.

Укладання корпоративного договору убезпечує фінансові та економічні інтереси учасників, додає стабільності їх діяльності та мінімізує негативний вплив особистих умов одних учасників на становище інших. Так, наприклад, в разі раптового скрутного фінансового становища мажоритарного учасника товариства, який виявить бажання продати усі свої корпоративні права, міноритарні учасники потрапляють під загрозу появи «неприхильного» або відверто ворожого учасника, дії якого будуть схожими на узурпацію сил та зловживання переважним становищем. При цьому, корпоративний договір, з метою уникнення таких ситуацій, може містити спеціальні умови щодо продажу мажоритарним акціонером своєї частки, зокрема погодження учасниками придбання чи відчуження частки.

Таким чином, корпоративний договір слугує інструментом в системі захисту прав міноритарних учасників.

4. Вирішення «тупикових» ситуацій.

Дуже часто товариства засновуються двома партнерами з рівними корпоративними правами. Така схема управління працює досить ефективно, але лише доти, доки між партнерами є порозуміння. У випадку конфліктних інтересів саме у корпоративному договорі сторони можуть зазначити порядок здійснення своїх корпоративних прав. Наприклад, корпоративний договір може містити схему «Russian Roulette Deadlock Clause» при якій учасник направляє іншому учаснику пропозицію викупити його акції за встановленою ціною або ж викупити власні акції за тією ж ціною.

5. Укладення корпоративного договору є відносно «недорогим» способом мінімізації будь-яких потенційних ризиків виникнення спорів щодо порядку управління та затяжного судового процесу. Більше того, сам корпоративний договір може вміщувати положення щодо порядку вирішення спорів між учасниками.

6. Корпоративний договір підлягає зміні чи доповненню за згодою УСІХ сторін договору, на відміну від статуту, який може змінюватись «більшістю» голосів. В такому випадку, інтереси учасників є більш захищеними від позавольового втручання.

7. Корпоративний договір не обов’язково укладається зі всіма учасниками. Наприклад, корпоративний договір може об’єднати виключно міноритарних акціонерів з метою звернутися до суду з позовом про відшкодування посадовою особою товариства завданих товариству збитків (при цьому, об’єднання створене з метою досягнути 10%-вий поріг володіння часткою капіталу, необхідний для виникнення права на позов). Корпоративний договір може бути укладено між кількома учасниками з метою створити мажоритарного «об’єднаного учасника». Раніше здійснення такого об’єднання було можливим лише через складну систему фірм-засновників, що обов’язково включала закордонні юрисдикції.

Також варто мати на увазі, що корпоративний договір – абсолютно гнучка правова конструкція, яка здатна врахувати особливості організації і діяльності будь-якого товариства, а також специфіку взаємин між його учасниками. Тому, абсолютно «типових» умов корпоративного договору немає і, на наше переконання, бути не може. В цьому і полягає основна перевага корпоративного договору.