Как 100 тысяч долларов «ослепили» судью Валерия Ситайло

В доме главы Фонда соцстраха Валерия Ситайло нашли $100 тысяч — обыски проходили в рамках расследования о многомиллионной растрате. Суд отказал Генпрокуратуре в аресте этой суммы. Чтобы вынести такое решение, вероятно, пришлось крепко зажмурить глаза.

Как следует из постановления Печерского суда Киева от 10 августа 2017 года, Генпрокуратура уже четыре месяца ведет уголовное производство о многомиллионной растрате в Фонде социального страхования по временной потере трудоспособности (ч. 2 ст. 364 УК, ч. 5 ст. 191 УК Украины).

Вспомните новость: ГПУ проводит обыск у подозреваемого во взяточничестве судьи Игоря Петрика

Якобы, менеджмент ряда поставщиков IT-услуг для Фонда соцстраха при поддержке его чиновников завладели свыше 8 миллионами гривен. По версии Генпрокуратуры, руководство Фонда в сговоре со связанными коммерческими структурами обошли конкурентные процедуры, что и привело к значительной переплате, дальнейшей обналичке и завладению деньгами.

Согласно судебным материалам, в ходе расследования выяснилось: глава исполнительной дирекции Фонда соцстраха, председатель комиссии по реорганизации Фонда «может быть причастным к нецелевому использованию средств на сумму 101,42 млн гривен».

Согласно информации с сайта Фонда соцстраха по потере трудоспособности, эту должность занимает сейчас Валерий Ситайло.

Месяц назад Печерский суд дал разрешение на проведение обыска частной собственности руководителя исполнительной дирекции.

Вспомните новость: У скандального судьи ВАСУ Голяшкина детективы НАБУ провели обыски

В ходе обыска было выявлено:

• 100 000 долларов;
• печать Житомирской областной организации — политической партии «Трудовая Украина»;
• два охотничьих ножа;
• четыре мобильные телефоны;
• 60 трудовых книжек граждан;
• 30 паспортов граждан Украины;
• печать Житомирского городского совета «отдел по учету и распределению жилой площади»;

Однако арестовать это имущество Печерский суд отказался. Вот, как этот отказ пояснялся в определении от 10 августа:

В комплексе зданий, где были найдены перечисленные вещи, свою хозяйственную деятельность вела фирма «СИМА». Ее руководителем является Наталья Ситайло, жена Валерия Ситайло. Она, мол, не является служебным лицом Фонда соцстраха, а возглавляемая ей компания «СИМА» не предоставляла IT-услуг Фонду соцстраха.

Более того, судья обратил внимание, что деньги – 100 тыс. долларов – были взяты женой чиновника в долг (7 июля 2017 года) от третьего лица для покупки недвижимости. Это, якобы подтверждается копией договора займа и нотариально заверено и протоколом обыска, где указывалось, что владельцем денег является Наталья Ситайло

Вспомните новость: Опять не успели: судья Сергей Лазюк после задержания на взятке оперативно переписал на жену всю свою недвижимость

В то же время, судья Олег Белоцерковец почему-то не уточнил и не придал значения тому факту, что совладельцем указанной компании «СИМА» является сам руководитель Фонда – Валерий Ситайло . Эта информация доступна в открытом реестре юрлиц. Напомним, в своем решение судья лишь упомянул директора фирмы — Наталью Ситайло.

В итоге, суд отказал в аресте выявленной суммы.

Источник: Первая инстанция

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45398/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Войтинській Н.І., за участю прокурора Молованюка А., слідчого Кутенця В.В., представників особи, у якої вилучено майно ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Кутенця В.В. про накладення арешту на майно

В С Т А Н О В И В:

Слідчий в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Кутенець В. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про арешт тимчасово вилученого майна, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Головним слідчим управлінням (на правах Департаменту) Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001279, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України за фактами незаконного заволодіння грошовими коштами службовими особами ряду підприємств за підтримки представників Фонду соціального страхування при наданні послуг у сфері IT на адресу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі понад 8 млн. грн., що є особливо великим розміром, а також здійснення службовими особами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності спільно з представниками пов'язаних комерційних структур комплексу антиконкурентних узгоджених дій під час проведення закупівельних процедур, спрямованих на придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг за цінами, які значно перевищують ринкові з подальшим переведенням грошових коштів у готівку і заволодінням надлишково сплаченими коштами.

В ході досудового розслідування, зокрема, встановлено, що директор Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та комісії з реорганізації Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_4 може бути причетний до нецільового використання грошових коштів Фонду на загальну суму 101 418 210, 19 грн. Так, за участі та пособництва заступників директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працезлатності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_4 протягом 2016 та 2017 року здійснюється комплекс антиконкурентних узгоджених дій під час проведення закупівельних процедур, спрямованих на придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг за цінами, які значно перевищують ринкові з подальшим переведенням грошових коштів у готівку і заволодінням надлишково сплаченими коштами, а також при здійсненні видатків на матеріально-забезпечення застрахованих осіб та наданні останнім соціальних послуг, зокрема, при укладенні договорів на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань тощо.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду

м. Києва Смик С.І.17.07.2017 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою:

АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4

В ході проведеного обшуку виявлено та вилучено предмети, речі та документи, що мають доказове значення в ході досудового розслідування вищевказаного кримінального правопорушення, а саме:

1)грошові кошти у сумі 100000 (сто тисяч) доларів США;

2)печатка Житомирської обласної організації - політичної партії «Трудова Україна» (ЄДРПОУ 25924702);

3)предмет, схожий на мисливський ніж з дерев'яною рукояткою;

4)чотири мобільні телефони:

-Nokia 8800d у корпусі металевого кольору з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_1;

-Nokia 6300 у корпусі металевого кольору;

-Nokia C1-02 у корпусі чорного кольору;

-Apple iPhone 4 у корпусі чорного кольору;

5)60 (шістдесят) трудових книжок громадян;

6)30 (тридцять) паспортів громадян України;

7)печатка Житомирської міської ради «відділ по обліку та розподілу жилої площі»;

8)10 папок з документацією, яка пов'язана з діяльністю Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та яка містить оригінали підписів ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5;

9)предмет, схожий на мисливський ніж (з рукояткою у вигляді козиного копита).

Слідчий, за погодженням з прокурором, стверджує, що на даний час є достатньо підстав вважати, що вищевказані тимчасово вилучені речі та документи можуть містити відомості, які мають значення для подальшого досудового розслідування, у зв'язку із чим, виникла необхідність шляхом проведення слідчих дій, призначення судових експертиз, детального огляду, призначення відповідних перевірок, тощо перевірити їх відношення до кримінального правопорушення, встановити осіб, які мають відомості, що можуть бути використані в якості доказів.

Зазначені обставини обумовлюють накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення зберігання речових доказів.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора та слідчого в обґрунтування доводів і вимог клопотання, вислухавши заперечення адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в інтересах володільця тимчасово вилученого майна, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали кожної із сторін, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001279 від 26.04.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2017 у справі № 757/40816/17-к надано дозвіл на проведення обшуку за адресою:

АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , з метою відшукування та вилучення документів, речей, предметів, родові та індивідуальні ознаки яких були наведені в клопотанні слідчого та які можуть містити відомості про обставини вчинення злочину. Водночас, з описово-мотивувальної частини даної ухвали вбачається, що слідчий суддя відмовив в наданні дозволу на проведення обшуку з метою виявлення грошових коштів, нібито здобутих в результаті здійснення протиправної діяльності, та інших не ідентифікованих предметів і документів.

В ході проведення обшуку 03.08.2017, слідчим, наряду з речами до документами, на відшукування яких надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 100000 (сто тисяч) доларів США; печатка Житомирської обласної організації - політичної партії «Трудова Україна» (ЄДРПОУ 25924702); предмет, схожий на мисливський ніж з дерев'яною рукояткою; чотири мобільні телефони:Nokia 8800d у корпусі металевого кольору з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_1; Nokia 6300 у корпусі металевого кольору; Nokia C1-02 у корпусі чорного кольору; Apple iPhone 4 у корпусі чорного кольору; 60 (шістдесят) трудових книжок громадян; 30 (тридцять) паспортів громадян України; печатка Житомирської міської ради «відділ по обліку та розподілу жилої площі»; 10 папок з документацією, яка пов'язана з діяльністю Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та яка містить оригінали підписів ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5; предмет, схожий на мисливський ніж (з рукояткою у вигляді козиного копита), що підтверджується даними відповідного протоколу.

У відповідності до вимог частини 7 статті 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В якості єдиної підстави для накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку 03.08.2017 за адресою АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4, слідчий в клопотанні посилається на те, що тимчасово вилучене майно визнано в кримінальному провадженні речовими доказами і є об'єктивна необхідність в забезпеченні його зберігання до вирішення кримінального провадження по суті.

Інших, із передбачених ст. 170 КПК України, правових підстав для арешту тимчасово вилученого майна, в клопотанні органу досудового розслідування не наведено.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Отже, в силу вищевказаних положень закону, формальне визнання органом досудового розслідування тих чи інших речей, предметів, документів, тощо речовими доказами в кримінальному провадженні саме по собі не може тягнути за собою їх арешт без наявності інших визначених ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України підстав, які в судовому засіданні зобов'язана довести сторона обвинувачення.

Ні в постанові слідчого від 04.08.2017, ні в поданому клопотанні, не наведено переконливих аргументів, за якими критеріями орган досудового розслідування визнав тимчасово вилучене майно речовими доказами в кримінальному провадженні.

Між тим, слідчим суддею встановлено, що за місцем проведення обшуку у комплексі будівель АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4, серед іншого, свою господарську діяльність здійснює ТОВ "СІМА" (ідентифікаційний код юридичної особи 13558318), керівником якого з 24.06.2011 є - ОСОБА_8 - дружина ОСОБА_4, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_8 не є службовою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а очолюване нею товариство "СІМА", згідно даних, викладених у фабулі кримінального правопорушення, - не являється суб'єктом господарювання з надання послуг у сфері ІТ.

Вказані грошові кошти були отримані ОСОБА_8 відповідно до договору позики від 07.07.2017 від ОСОБА_9 для купівлі нерухомості, що підтверджується копією договору позики та нотаріально посвідченою заявою останнього, а також договором про надання інформаційних послуг з питань купівлі нерухомості від 08.07.2017.

В протоколі обшуку від 03.08.2017 також зазначено, що власником грошових коштів є ОСОБА_8 Між тим, в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази про причинно-наслідковий зв'язок між вилученими у ОСОБА_8 грошовими коштами в сумі 100 000 доларів з коштами в національній валюті, якими начебто протиправно заволоділи керівники Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Не наведено в клопотанні органу досудового розслідування і достатніх даних для висновку, що інші речі та предмети, які були вилучені під час проведення обшуку, а саме паспорти, трудові книжки, мобільні телефони, печатки, сувенірні ножі та документи, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт тимчасово вилученого майна.

Окрім того, як вказано слідчим суддею вище, в протоколі обшуку від 03.08.2017 прямо вказано, що обшук проведено за участю власника ОСОБА_8В, яка і є володільцем тимчасово вилученого майна. ОСОБА_8 не є фігурантом кримінального провадження № 42017000000001279. Зазначене дає підстави для висновку, що органом досудового розслідування ініційовано питання про накладення арешту на майно третьої особи, проте клопотання про арешт її майна подано слідчим, а не прокурором, як того вимагають положення ст. 64-2 КПК України.

Не вбачаючи підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна з огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 107, 167, 170, 172,173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотанняслідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Кутенця В.В. про накладення арешту на майно,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.А. Білоцерківець