Експертиза ДНК — від встановлення батьківства до доказування материнства

Найчастіше експертизу ДНК проводять для встановлення батьківства. Але трапляються на практиці випадки, коли жінкам доводиться доводити своє материнство. Про цікаві аспекти роботи експертів-генетиків в матеріалі помічника експерта-генетика КНСЕУ Тетяни Солодкої.

Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається у кримінальних і цивільних справах з метою формування доказової бази. Найбільш поширені випадки проведення ДНК-тесту на батьківство (як у судовому, так і в позасудовому порядку), а також випадки проведення тесту для встановлення спорідненості в спадкових справах.

Об'єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Зрізане волосся, сеча і піт не придатні для дослідження даним методом, оскільки вони не містять клітин з ядерної ДНК.

Читайте статтю: Чи існує у світі Ваш точний двійник? Скільки двійників у Вас може бути?

Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. При відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо. В результаті проведення ДНК-аналізу на предмет встановлення батьківства ймовірність похибки позитивного висновку становить 0,000001%. Негативний факт батьківства встановлюється із 100% ймовірністю.

На практиці був випадок, коли довелося брати зразок ДНК у померлої людини. Звернулася дівчина, батько якої помер у лікарні через хворобу серця, а у неї в свідоцтві про народження була допущена помилка (невірно зазначено по батькові). Звичайно ж після смерті батька стало питання спадщини, і щоб уникнути спорів з ріднею через цю помилку, дівчина вирішила перестрахуватися і встановити батьківство.

Були випадки, пов'язані з жінками, які народжувала не в медичному закладі. Майже одночасно до КНСЕУ надійшла судова справа про встановлення батьківства та заява фізичної особи про встановлення материнства. В першому випадку мати, на жаль, померла, й дитина опинилася в дитячому будинку. Оскільки дані про батька не були зазначені у свідоцтві (мама дитини приховала факт вагітності від біологічного батька), тому батько звернувся з цивільним позовом до бабусі, яка не хотіла, щоб дитина з ним проживала. В другому випадку мамі дитини доводилося доводити своє материнство, оскільки під час вагітності вона ніде на обліку не стояла і реєстраційна служба відмовлялася видати свідоцтво.

Інший приклад - в одному з судів Полтави розглядалася справа про визнання права власності на спадкове майно, надання його в користування та за зустрічним позовом про виключення відомостей про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини. На дослідження експерту ставилось питання про встановлення родинного зв'язку між хлопчиком і бабусею. Ухвалу залишили без виконання, оскільки методика проведення досліджень на предмет біологічної спорідненості базується на принципах успадкування дітьми генетичних ознак своїх батьків. Особливістю дослідження спорідненості є те, що кожен з батьків (батько та мати) передає своїй дитині тільки одну алель кожного локусу ДНК. ДНК притаманна індивідуальна специфічність, тобто розподіл та комбінації успадкованих генетичних ознак у дітей є різними, співпадає лише у однояйцевих близнюків, тому провести експертизу щодо біологічної спорідненості між онуком та бабусею неможливо, оскільки вони не є прямими родичами.

Користуйтесь консультацією: Грошова допомога при народженні дитини у 2016 році. Перелік документів необхідних для отримання допомоги

Були випадки, коли дослідження проводилось для учасників телевізійних передач. До КНСЕУ звернувся керівник проекту «Один за всіх» телеканалу «СТБ» з проханням провести молекулярно-генетичне дослідження для встановлення батьківства. Вони готували передачу про сім’ю, в якій, дівчинка, здається 13-14 років, народила хлопчика. Після пологів вона зізналася мамі, що батьком дитини є її вітчим (1981 року народження). Для підтвердження вирішили провести дослідження ДНК. Батьківство підтвердилося. Чоловік заявляв, що готовий одружитися на дівчинці. Але закони трохи інші. В програмі озвучували результат нашого дослідження, і на підставі цього було відкрите кримінальне провадження (бо не можна вступати в інтимні стосунки з неповнолітніми).

Також на каналі «Україна» є програма «Говорить Україна», в якій якось вийшов сюжет про сім’ю, яка вже на той момент розпалася. Залишилося троє дітей. Чоловік вдруге одружився, але справно платив аліменти на трьох дітей, аж поки по містечку не пішли слухи, що ніби-то його колишня дружина розповідає знайомим, який цей чоловік дурний, бо платить аліменти не на своїх дітей.

Чоловік був впевнений, що не його рідною є старша дівчинка, але виявилося, що найменший хлопчик, який був його улюбленцем, є нерідним. Чоловік був приголомшений цим фактом. Жінка на всю країну (в ефірі) зізналася, що біологічним батьком є кум, який на той момент перебував в іншій країна на заробітках.

Звичайно, чоловік подав позов на оспорювання батьківства та зміну розміру аліментів. Суд призначив нам судову експертизу, результати якої ще раз підтвердили, що він не батько малого хлопчика. А жінка після проведення експертизи відмовлялася змиритися з очевидним.

Ось такі випадки трапляються в житті і, відповідно, в нашій роботі. Напевно, це найскладніше розбивати віру людини, і говорити, що дитина не її.

Автор консультації: КНСЕУ

Користуйтесь консультацією: ПЕРШИЙ ДОКУМЕНТ ДИТИНИ