18.10.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол" Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Відсутність у касатора повного тексту є причиною вчасного неподання скарги та безумовною підставою для поновлення строків на касаційне оскарження (ВСУ від 5 жовтня 2016 року № 6-1724цс16)

Фабула судового акту:  На наш погляд подібні випадки «відфутболювання» касаційних скарг повинні бути підставою для розгляду ВККСУ питання про порушення суддями присяги. Ну звичайно судді суду касаційною інстанції знають, що це незаконно, проте роблять це не «моргнувши оком». А якщо «не знають», то такі судді суду касаційної інстанції не повинні бути суддями взагалі.

ВСУ виправив цю очевидну помилку, проте касатор витратив на це багато часу. ВСУ скасував ухвалу суду касаційної інстанції та передав справу на розгляд суду касаційної інстанції «для вирішення питання про відкриття касаційної провадження». Про цьому ВСУ чітко підкресли, що відсутність у касатора повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції є причиною неможливості подання касаційної скарги на цю ухвалу і підставою для поновлення строків на касаційне оскарження.  

Аналізуйте судовиий акт: Бездіяльність суду першої інстанції є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі № 6-1250цс16)\

Дії суду цивільноїюрисдикції щодо поданого позову із декількома вимогами, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства (ВСУ від 6 квітня 2016р. у справі № 6-77цс16)

Касаційне оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про визнання мирової угоди ЦПК України не передбачає (ВСУ у справі № 6-2718цс15 від 10 лютого 2016р.)

Згадайте новину: ВГСУ без обгрунтування поновив пропущений строк на оскарження через 9 місяців хоча згідно ГПК – строк 20 днів. 

                                                                                                              

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    5 жовтня 2016 року                                                                                                                                                                            м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Лященко Н.П.,

 

 

суддів:

Гуменюка В.І.,

Романюка Я.М.,

 

 

Охрімчук Л.І.,

Сімоненко В.М.,

 

 

 

 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа –  УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, про визнання договору удаваним та стягнення суми за заявою ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору удаваним та стягнення коштів.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 5 лютого 2016 року, їх позов задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на підставі частини третьої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) – у зв’язку з пропуском без поважної причини строку на касаційне оскарження.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_3 порушує питання про скасування постановленої у справі ухвали суду касаційної інстанції та направлення справи для розгляду до суду касаційної інстанції з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме частини другої статті 325 цього Кодексу.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви ОСОБА_3 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2012 року, 22 березня, 8 жовтня та 1 листопада 2013 року, 23 січня 2014 року, 28 та 29 січня, дві ухвали від 5 лютого 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положенням пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

Відмовляючи ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції виходив з відсутності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, а посилання заявника на позбавлення його можливості своєчасно отримати повний текст ухвали суду як на поважну причину пропуску строку, не заслуговують на увагу.

Разом з тим в ухвалах від 22 березня 2013 року та 29 січня 2016 року, наданих заявником для порівняння, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, поновлюючи скаржникам строк на касаційне оскарження та відкриваючи касаційне провадження у справі дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки копії оскаржуваних рішень суд апеляційної інстанції надав скаржникам уже після спливу строку на їх касаційне оскарження.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм процесуального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

Відповідно до положень частини першої статті 73, частини другої статті 325 ЦПК України у разі пропущення строку, встановленого частино першої цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

За змістом абзацу другого частини третьої статті 328 ЦПК України якщо заяву не подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно із частиною першою статті 218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Відповідно до статті 222 ЦПК України копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення з викладом вступної та резолютивної частин.

Строк на касаційне оскарження закінчився 25 лютого 2016 року. Повний текст оскаржуваного рішення суду представник ОСОБА_3 – ОСОБА_5 отримав лише 29 лютого 2016 року, що підтверджується розписками на заявах про отримання повного тексту ухвали суду від 5 лютого 2016 року, хоча із заявами до суду про їх видачу він звертався неодноразово – 11 та 23 лютого 2016 року (т. 2, а.с. 161, 163).

Таким чином, ухвалу суду апеляційної інстанції заявник отримав поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 325 ЦПК України.

Касаційну скаргу було подано в березні 2016 року.

Якщо недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема особі не надіслано протягом строку на касаційне оскарження копію повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, суд не звернув уваги на те, що з вини суду апеляційної інстанції заявник не отримав повного тексту оскаржуваного судового рішення, у зв’язку із чим він був позбавлений права подання касаційної скарги та її мотивування відповідно до вимог статті 326 ЦПК України, а тому касаційний суд дійшов передчасного висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження.

Ураховуючи зазначене, ухвалене у справі судове рішення суду касаційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 355, 3603, 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2016 року скасувати, справу передати на розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий

Н.П. Лященко

 

Судді:                          В.І. Гуменюк

Я.М. Романюк

 

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко

 

 

6
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення