Дія частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в часі. Практичне застосування в кредитних правовідносинах.

Однією з не зовсім звичайних змін у кредитних правовідносинах є внесення змін до деяких нормативно - правових актів Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» № 1275-VII від 20.05.2014р., зокрема це доповнення статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» частиною 15. Не дивлячись на те, що норму було введено в дію досить давно, все ж таки її практичне застосування є не зовсім зрозумілим і не завжди її правильно застосовують на практиці.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичним особам було заборонено нараховувати військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції та пеню за невиконання зобов’язань, а також проценти за користування кредитом. Доповнення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» такою нормою відповідно має свої наслідки застосування на практиці і є досить не звичайним, оскільки більшість кредитних договорів було укладено військовослужбовцями, ще до доповнення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» частиною 15 статті 14 та введення її в дію. Всеж таки зазначена норма закону має своє місце в законодавстві і визначення порядку та випадків її застосування є необхідним.

Одним із важливих аспектів правового застосування цієї норми є дія її у часі, а також правильне застосування її окремих складових, оскільки відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності і акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Важливість і суть складності застосування полягає в тому, що кредитні договори містять в собі положення, які визначають окремо основне зобов'язання — це заборгованість за кредитом (коштами, які було отримано позичальником) та відсотки за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору, і відповідальність за несвоєчасне виконання основного зобов'язання — штраф та пеню. Кредитні правовідносини, зокрема, регулюються Цивільним кодексом України. Так стаття 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 536 Цивільного кодексу України зазначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Таким чином Цивільний кодекс України визначає можливість заборони нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до вимог закону, що в свою чергу прямо вказує на те, що частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є спеціальною нормою цивільного права в кредитних правовідносинах і застосовується за наявності таких суб'єктів правовідносин - військовослужбовці з початку і до закінчення особливого періоду та резервісти та військовозобов’язані - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду.

Таким чином застосовувати заборону нараховувати відсотки за користування кредитом частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» можливо лише до кредитних договорів, які було укладено після 20.06.2014р. - після дати офіційного опублікування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», яким було доповнено статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» частиною 15.

Що стосується застосування частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині нарахування штрафів та пені, то тут склалась дещо інша ситуація з огляду на те, що відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, то б то це є видом цивільної відповідальності особи при порушенні нею порядку виконання умов договору. Оскільки пеня та штраф є видами неустойки (видом забезпечення виконання зобов'язань) і відповідно є відповідальністю за несвоєчасне виконання зобов'язань, то дія частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всі без виключення кредитні договори, оскільки це той випадок, коли нормативно — правовий акт скасовує цивільну відповідальність особи.

Як висновок можна зазначити, що застосування частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в часі має досить не звичне застосування в кредитних правовідносинах, але всеж таки передбачає наявність пільг для військовослужбовців та членів їх сімей і має механізми застосування.

Автор статті: Алімов Артур Сергійович