Дії захисника в разі недотримання головуючим порядку дослідження доказів (ст. 22, 89, 42, 359 КПК), правова позиція від Всеволода Ігнатенка

Дії захисника в разі недотримання головуючим порядку дослідження доказів (ст. 22, 89, 42, 359 КПК), правова позиція.

Відповідно до встановленого ухвалою суду порядку дослідження обставин справи та перевірки їх доказами суд розпочинає дослідження доказів, передбачених статтями 351 - 361 КПК. Так, спочатку підлягає допиту обвинувачений, потерпілий, потім свідки, досліджується висновок експерта, речові докази тощо. Зазначені процесуальні дії проводяться в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом з урахуванням всіх встановлених ним особливостей.

Дане питання достатньо повно і зрозуміло викладене в Листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.10.2012 № 223-1446/0/4-12.

Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження.

Під час дослідження головуючим доказів важливим є безпосередньо момент оголошення та безпосереднє забезпечення принципів змагальності сторін та рівності перед законом і судом, що в результаті фактично є складовими забезпечення права передбаченого ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод – право на справедливий суд.

Дійсною та найболючішою проблематикою є часте недотримання судом вимог ст. 22 та 42, 46 КПК України, а саме не надання, зазвичай стороні захисту, можливості висловлювати свої думки, зауваження та заперечення, свою правову позицію, після безпосереднього оголошення того чи іншого доказу. А також вчасне подання клопотань про визнання доказів недопустимими в разі отримання їх, чи то невідповідності останніх вимогам передбаченим чинним КПК України.

Дуже важливими є вищевказані дії під час розгляду справи судом присяжних. Якщо професійний суддя може надати належну оцінку відповідним доказам, то присяжний – який не є фахівцем в галузі права має почути доводи, пояснення та бачення кожної сторони і дуже важливим є надати можливість саме стороні захисту обстоювати свою правову позицію навіть на цьому етапі розгляду справи.

У відповідності до п. 10 ч.2 ст. 42 та ч.4 ст. 46 КПК України сторона захисту має право під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу.

У відповідності із ст. 22 КПК України сторона захисту має право самостійно обстоювати свої правові позиції, права, свободи і законні інтереси. Самостійне обстоювання своїх прав означає захищати свою точку зору, добиватись визнання своєї правоти в оцінці доказів та обороняти свою оцінку ситуації.

Згідно із ч.3 ст. 359 КПК України захист має право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими саме в момент їх дослідження. Ч. 1 ст. 359 КПК України передбачає, що після відтворення звуко-,відеозапису суд заслуховує доводи учасників судового провадження.

У відповідності до ч.6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав.

В такому разі, як на мій погляд, а також на думку Я. П. Зейкана необхідно одразу заявляти в ході судового засідання в усній формі та в письмовому вигляді зауваження та заперечення щодо порядку дослідження доказів головуючим в судовому засіданні. Наявність таких зауважень та заперечень в матеріалах справи може стати у нагоді під час розгляду апеляційної скарги.

Автор статті: Ігнатенко Всеволод Владиславович

Юрист, керуючий партнер Ігнатенко law company