20.06.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол" Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Державний виконавець взяв хабар за зняття арешту з рахунків боржника але відбувся переляком: суд затвердив угоду про визнання винуватості та засудив до штрафу (Вінницький міський суд від 03 червня 2016р., у справі №127/10793/16-к, суддя Ковальчук)

Фабула судового акту: Цікавий приклад того, наскільки ще неправильно слідством та судами розглядаються пріоритети в злочинній діяльності державних службовців. Державний виконавець взяв з боржника хабар та зняв арешт з рахунків боржника. В суді свою провину визнав та підписав угоду про визнання винуватості. Натомість суд призначив йому покарання у вигляді штрафу в сумі двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень в дохід держави (не стягувачу). Ну ще рік не має можливості обвинувачений працювати на держслужбі.  І начебто все правильно: і хабарника виявили, і судимість хабарник отримав, і апеляцій, касацій не буде…

Але! Суд не цікавіть питання скільки грошей було переведено боржником з рахунків в той момент, коли обвинувачений злочинно зняв арешт  з цих рахунків. Більш того суд не цікавить питання чи існує можливість тепер стягнути з боржника кошти на користь кредитора іншому державному виконавцю і виконати відповідне судове рішення. І звичайно суд взагалі не цікавить питання – хто ж тепер поверне стягувачу кошти. Невже держава. Ні – будь-хто, але не держава. І це не зважаючи на те, що стягувач не отримує кошти, ні тому, що їх немає в боржника, а саме тому, що обвинувачений – службовець державного органу створив ситуацію при який виконати рішення суду про стягнення коштів неможливо. 

Згадайте новину: В Минюсте государственные исполнители снимают аресты с должников за 10% от суммы

 

 

Справа № 127/10793/16-к

Провадження № 1-кп/127/915/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2016                                                                                                                                                                                                    м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

секретаря Гончарук А.М.,

за участю прокурора Гунька В.М.,

захисників Ліханової О.В., Ланге С.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016020420000072 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді старшого виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу начальника Головного управління юстиції у Вінницькій області Льовкіна Л.П. №128/п від 02.04.2010 року, ОСОБА_3 призначено на посаду головного державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції з 2 квітня 2010 року. Відповідно до наказу начальника Головного управління юстиції у Вінницькій області Льовкіна Л.П. №119/6 від 14.02.2015 року, ОСОБА_3 переведено на посаду старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції з 14 лютого 2015 року. Пунктом 5 розділу І «Загальні положення» посадової інструкції старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, підписаної ОСОБА_3, встановлено, що останній при виконанні своїх обов'язків керується Конституцією УкраїниЗаконами України «Про державну службу», «;Про державну виконавчу службу», «;Про виконавче провадження», «;Про запобігання корупції», постановами Верховної Ради України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, актами Президента України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність державної виконавчої служби. Пунктом 1 розділу II «Основні завдання, обов'язки та повноваження» вищевказаної посадової інструкції встановлено, що старший державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції діє в межах повноважень визначених законодавством. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження; у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Відповідно до п. 3.17 наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

В середині березня 2016 року ОСОБА_5 вирішив відновити діяльність приватного підприємства «Трансартель» (ідентифікаційний код юридичної особи 33263464) директором та засновником якого він являється. Для цього він звернувся в реєстраційну службу Вінницької міської ради, де змінив КВЕДи підприємства. Однак йому стало відомо, що на рахунки підприємства державними виконавцями Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції накладено арешт.

21.03.2016 року ОСОБА_5 звернувся до працівників виконавчої служби, які знаходяться в приміщені по вул. Соборній 15А, де йому повідомили, що необхідно звернутися до старшого державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції - ОСОБА_3

ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_3, який йому повідомив, що у його підприємства є борг перед товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Зелена долина» в сумі 422957,22 грн. Під час розмови ОСОБА_3, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та бажаючи настання протиправних наслідків, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_6, що для зняття арешту з рахунків ПП «Трансартель» необхідно надати йому неправомірну вигоду в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США.

В подальшому, 25.03.2016 року в період часу з 16:00 год. до 17:00 год., ОСОБА_3, будучи службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання протиправних наслідків, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи корисливу мету, перебуваючи в під'їзді будинку, що за адресою: АДРЕСА_1, за зняття арешту з рахунків ПП «Трансартель», тобто за вчинення дій в інтересах даного підприємства, з використанням свого службового становища, одержав від засновника та директора даного підприємства ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 1500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 39378,24 гривень (тридцять дев'ять тисяч триста сімдесят вісім гривень двадцять чотири копійки).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю, надав суду наступні показання. Дати він не пам'ятає, до нього звернувся ОСОБА_6 та повідомив, що має намір відновити діяльність підприємства, однак на рахунки накладено арешт. Він повідомив ОСОБА_6, що може допомогти зняти арешт за винагороду, на що ОСОБА_6 погодився.

Після отримання коштів від ОСОБА_6 в сумі 1500 доларів США за зняття арешту з рахунків ПП «Трансартель», він був затриманий працівниками правоохоронних органів. У скоєному розкаюється.

Дії ОСОБА_3 досудовим слідством кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди, а також прохання такої вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

03.06.2016 року між прокурором військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України Гуньком В.М. та обвинуваченим ОСОБА_3, в присутності адвокатів Ланге С.Ю., Ліханової О.В., укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 470 КПК України.

Як вбачається зі змісту укладеної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 368 КК України та покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподаткованих мінімуми доходів громадян в сумі двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на один рік.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний в результаті затвердження угоди судом. Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягав на її затвердженні.

Прокурор Гунько В.М. просив суд затвердити угоду, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_3, та ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.

Захисники Ліханова О.В., Ланге С.Ю. просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначене узгоджене сторонами покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, вчинений ОСОБА_3, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Сторони угоди в судовому засіданні стверджували, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз.

Суд пересвідчився, що дана угода відповідає вимогам ст. 470 КПК України.

Крім того, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину, обране з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3, який на момент скоєння злочину є не судимим, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Так обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає, повне визнання вини, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що угода про визнання винуватості від 03.06.2016 р., укладена між прокурором військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України Гуньком В.М. та обвинуваченим ОСОБА_3, в присутності адвокатів Ланге С.Ю., Ліханової О.В., підлягає затвердженню.

Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади до набрання вироком законної сили слід залишити попередні, оскільки підстав для їх скасування або зміни не вбачає.

Суд також вважає, що процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення експертизи, слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєного ним злочину.

Суд також вважає, що речові докази у кримінальному провадженні, а саме грошові кошти, які зберігаються у фінансово-економічній службі військової частини А0549 (м. Вінниця), слід обернути в дохід держави, зразок спеціального барвника, слід знищити, речові докази, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, слід залишити там же, а ті, які передані на відповідальне зберігання начальнику Замостянського відділу ДВС ВМУЮ слід залишити останньому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368370374 , 474475 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості між прокурором військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України Гуньком Владиславом Миколайовичем та обвинуваченим ОСОБА_3, в присутності адвокатів Ланге С.Ю., Ліханової О.В., від 03.06.2016 року у кримінальному провадженні № 42016020420000072 затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподаткованих мінімуми доходів громадян в сумі двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень в дохід держави з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на один рік.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - цілодобовий домашній арешт.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_3 від посади залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім гривень 72 копійки на користь держави.

Речові докази у кримінальному проваджені, а саме:

грошові купюри зовні схожі на долари США у загальній сумі 1500 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США кожна з серією та номером: КК61651913С, КВ19401349К, КХ43726419С, КВ33667205І, К61651915С, КЬ94364683С,     КХ83825981С, К095179369А, НВ85782776Ь, КК55409604С, КЬ94364682С, КВ72934460Н, КВ28679757І, КР71442926В, КН50713481А, які зберігаються у фінансово-економічній службі військової частини А0549 (м. Вінниця) - обернути в дохід держави;

зразок спеціального барвника - препарату «Светлячок-М», контрольний зразок чистої серветки та змиви з правої і лівої рук ОСОБА_3 (упакований у спеціальний пакет експертної служби МВС України № 2223205) - знищити;

відеокасету MiniDV №172436Е, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

системний блок інв. №10482486, акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення 27 лютого 2015 р. м. Вінниця, на 211 аркушах, та акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення 01 березня 2016 р. м. Вінниця, на 488 аркушах, виконавче провадження №34434741, які передано на відповідальне зберігання начальнику Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Совику Роману Сергійовичу - залишити останньому;

журнал реєстрації вихідної кореспонденції, копії матеріалів виконавчого провадження №47301689, витяги з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень № 19599245, № 117846969, № 24845239, № 24841398, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження у прокурора - залишити там же.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:    

2
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення