Держава програла Суркісам ще в одному судовому спорі щодо націоналізації "Привату"

25 липня Окружний адмінсуд м. Києва повністю задовольнив позов 6 компаній, які пов’язували із Суркісами (Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP), до НБУ, Фонду гарантування, Мінфіну та Приватбанку про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, як повідомляє сайт Finbalance

Текст відповідної постанови суду засекречений. Однак про факт винесення такого рішення стало відомо з супутніх судових матеріалів щодо цієї справи.

У них зауважувалося, що в рамках свого позову вказані структури просили суд, зокрема, визнати протиправним і скасувати

- рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами НБУ №105 від 13 грудня 2016 року про визначення позивачів пов’язаними з Приватбанком;

Згадайте новину: Мілевський вимагає від Суркіса 1.4 млн доларів боргу по зарплаті

- наказ тимчасового адміністратора Приватбанку №22 від 20.12.2016 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками;

- рішення тимчасового адміністратора Приватбанку "Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ КБ "Приватбанк" від 20.12.2016 №2893 в частині, що стосується прав та інтересів позивачів.

У рамках націоналізації Приватбанку кошти Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP, слід розуміти, потрапили від операцію bail-in (примусову конвертацію в акції банку): у судових матеріалах згадувалося про договори про придбання акцій між Приватбанком та вказаними компаніями, від імені яких діяв Фонд гарантування, а також про списання їх коштів.

Контекст

За неофіційними даними, під час націоналізації Приватбанку Суркіси могли втратити близько 300 млн дол.

За офіційними даними, статутний капітал Приватбанку під час націоналізації був збільшений на 29,4 млрд грн за рахунок операції bail-in.

Вспомните новость: Минфин разрывает отношения с Суркисами

17 травня Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов братів Суркісів і їх родичів та

- скасував рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з Приватбанком особами;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування їх коштів в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на їх користь загалом близько 1,06 млрд грн.

Крім того, 17 травня цей же суд задовольнив позов «Акцент-Банку» (А-Банк), який підконтрольний Суркісам, та

- визнав недійсним рішення НБУ про визнання «А-Банку» пов’язаною з Приватбанком особою;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування коштів "А-Банку" в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на користь «А-Банку» близько 369 млн грн.

14 липня Вищий адмінсуд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НБУ на постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 20.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 27.06.2017, якими частково було задоволено позов ФК «Динамо» та

- визнано протиправним і скасовано рішення Комісії НБУ з питань визначення пов`язаних з банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами від 13.12.2016 року №105 в частині визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з «Приватбанком» особою;

- визнано протиправним та скасовано наказ тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 року №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується ТОВ «ФК «Динамо» Київ» щодо заборони будь-яких видаткових операцій (безготівкових та готівкових) у Приватбанку, та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ».

Водночас Вищий адмінсуд відмовився задовольнити клопотання НБУ про зупинення виконання постанови Окружного адмінсуду м. Києва від 20.03.2017 та ухвали Київського апеляційного адмінсуду від 27.06.2017.

Вспомните новость: Суркисы отсудили у "Приватбанка" более 1,4 миллиарда гривен

Мінфін і Приватбанк у судовому порядку намагаються розірвати депозитні договори з Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.

20 квітня Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку та лишив без змін ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 09 лютого, якою було задоволено клопотання Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP та в рамках забезпечення ще одного їх позову до Приватбанку зобов’язано націоналізований банк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами - в т.ч., але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 31 травня, прокуратура м. Києва здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017100000000558 від 12.05.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу («Зловживання владою або службовим становищем»), ч. 2 ст. 382 («Невиконання судового рішення»).

Згідно з документом, у рамках кримінального провадження з-поміж іншого досліджуються обставини вчинення службовими особами Міністерства фінансів, НБУ та Приватбанку незаконної діяльності, пов`язаної із невиконанням ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 щодо забезпечення позову в справі №757/7499/17-ц.

31.05.2017 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання прокуратури та надав тимчасовий доступ до документів НБУ та Мінфіну (електронних повідомлень, звернень, листів, запитів, службових і доповідних записок, ротокоів, наказів, постанов тощо), які складалися та/або направлялись співробітниками цих держорганів до Приватбанку, його кіпрської філії, Кабміну тощо щодо проведення процедури bail-in (обміну грошових вимог на акції додаткової емісії банку), розторгнення чи розірвання депозитних договорів та проведення інших операцій відносно банківських рахунків клієнтів кіпрської філії Приватбанку – згаданих вище 6 компаній.

«У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів», - йшлося в ухвалі суду від 31.05.2017 щодо кримінального провадження.

Вспомните новость: Суркис забил гол в ворота Нацбанка

Фахівець у галузі банківського права, колишній співробітник департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Олександр Ярецький у коментарі таким чином оцінював конфлікт держави та братів Суркісів:

«Потрібно дивитись на суть правовідносин. Безперечно, Суркіси були партнерами і значними клієнтами власників Приватбанку, але не можна плутати бізнес-партнерство з можливістю здійснення істотного впливу на особу. Чи може партнер нав’язати свою волю іншому партнеру, з яким його пов’язують суто ділові відносини? Звичайно, що ні. Тоді чи можна їх вважати пов’язаними? Відповідь очевидна. Але в цьому випадку були порушені і суто формальні процедури, що давало суду всі підстави скасувати рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з відповідними наслідками. Аналогічна ситуація можлива і з іншими особами, чия «пов’язаність» із банком притягнута за вуха.

На мою думку, регулятор, отримавши, як йому здавалось, необмежені права щодо визначення ознак пов’язаності, та на підставі цих ознак визнаючи осіб пов’язаними, за купою формальних ознак втратив суть: для чого він має це робити і які це матиме наслідки. А суть – це виявлення осіб, які справді можуть істотно впливати на банк і на цій підставі отримувати від нього неринкові преференції».

Водночас Олександр Завадецький – екс-керівник управління моніторингу пов’язаних з банками осіб НБУ та екс-директор департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ – у контексті операції bail-in, під яку потрапили кошти Суркісів, серед іншого зауважував, що НБУ у випадку Приватбанку визнав більшість осіб пов’язаними на підставі презумпції (пов’язаності), «чого не достатньо для остаточного висновку щодо пов’язаності».

«Після встановлення презумпції мав слідувати етап доведення, а цей етап НБУ проігнорував. У тій частині, де бейл-ін стосувався осіб, визнаних пов’язаними на підставі презумпції, операція була проведена некоректно та має високі шанси на оскарження», - зауважував юрист.

Старший юрист ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Інна Рудник у коментарі щодо рішень судів про скасування рішень НБУ щодо визнання пов’язаними з Приватбанком особами братів Суркісів, їх «А-Банку» ФК «Динамо» та повернення коштів, які були списані в рамках bail-in, зазначала, що попередній аналіз судових рішень дозволяє казати «про їх відповідність вимогам закону та недоопрацьованість позиції НБУ».

«У наведених справах скаржники посилались на порушення НБУ встановленої законом процедури віднесення окремих осіб до пов’язаних із банком. В свою сергу, органи державної влади зобов’язані діяти у спосіб та і порядку, визначеному чинним законодавством України. Порушення процедури може стати підставою для скасування прийнятого рішення, не дивлячись на наявність підстав для його прийняття.

НБУ не зміг під час судових провадженнях довести, що мав належні правові підстави для прийняття рішень про віднесення вказаних компаній до пов’язаних із Приватбанком осіб.

Інтерв'ю: Заступниця голови НБУ Катерина Рожкова: Коломойський оскаржує в суді націоналізацію Приватбанку

Не виключено, що такі підстави дійсно були, однак тягар доказування лягав у цьому судовому процесі саме на НБУ, позивачам достатньо було підставити під сумнів прийняті регулятором рішення.

Тож не дивлячись на те, чи є якийсь зв`язок між ФК «Динамо», А-Банком та Приватбанком, через недостатнє обґрунтування прийнятих НБУ рішень та неспроможність довести свою правоту в судовому засіданні, ми наразі маємо рішення про визнання протиправними таких дій НБУ», - констатувала І. Рудник.

У цьому ж контексті юрист ЮК «Юскутум» Богдан Шабаровський вказував на те, що чинне законодавство для віднесення до пов’язаних осіб вимагає з’ясувати не лише, ким є ця особа (керівник банку, власник тощо), а й характер взаємовідносин чи операцій між нею та банком.

«Іншими словами, для того, щоб визнати навіть Ігоря Коломойського пов’язаною особою із Приватбанком, недостатньо просто констатувати, що він був одним із ключових акціонерів.

Суди вимушені слідувати позиції законодавця, а на Нацбанк покладено обов’язок ретельно обґрунтувати рішення про визнання певних осіб пов’язаними з банком.

Як на мене, в цій історії Нацбанк та його юристи спрацювали не досить ефективно – ніщо не заважало їм правильно оформити участь Ігоря Суркіса у телеканалі «ТЕТ» та зібрати докази економічної необґрунтованості кредитування ФК «Динамо» Київ».

Звісно, і суд проявив високий рівень «буквоїдства», але це не дає підстав підозрювати його в упередженості», - зауважив Б. Шабаровський.

Керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій, також коментуючи згадані рішення судів, зауважив, що на його думку, у випадку «Динамо», «схоже, що пов’язаність була притягнута за вуха». «У випадку Суркісів та «А-Банку» поки що рано говорити про поразку держави. Перше рішення суду, як на мене, не виглядає бездоганним з точки зору логіки», - зазначав фінансист.

Оцінюючи ж можливий вплив вказаних рішень на судові спори держави з держателями єврооблігацій Приватбанку, які також потрапили під bail-in, О. Паращій розповідав таке:

«Ті держателі, з якими я спілкуюся, впевнені у своїй правовій позиції у британських судах. В українські суди вони йти не збираються, оскільки бояться, що таким кроком вони визнають норми українського права (тому випадок Суркісів їм мало що дає). Вони вважають, що банк/держава порушили норми британського права, застосувавши списання за українським законодавством. На їх думку, списання облігацій було б правомірним лише у випадку ліквідації банку. Позиватися вони, скоріше за все, будуть до банку, який не виконав свої зобов’язання. Але, як на мене, bail-in єврооблігацій відбувся також із порушенням українського законодавства».

Вспомните новость: Политолог Бондаренко: Без национализации ПриватБанка Украину ждет третий Майдан

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова коментуючи програші держави в судових спорах з Суркісами та їх структурами, висловлювала думку, що у міжнародних судах будуть звертати увагу на рішення українських судів. При цьому вона зазначила, що в портфелі осіб, пов’язаних з екс-власниками Приватбанку, є папери на понад 70 млн дол. Про яку саме суму йдеться, К. Рожкова не уточнила.

«Вже прийняті [судові] рішення, як мінімум, дивують, оскільки закон чітко визначає, що при націоналізації системного банку всі відповідні зобов’язання повинні бути конвертовані в капітал.

Водночас слід розрізняти інструменти – інвестиції та просто депозит фізособи чи поточний рахунок юрособи, яка обслуговується в банку. Інвестор завжди несе підвищений ризик.

Одна річ, коли ти прийшов на обслуговування в банк і сталася націоналізація. Інша історія – коли ти абсолютно свідомо, оцінюючи ризики, інвестуєш (про субординований борг взагалі немає що говорити).

Інвесторам, як мені здається, треба судитися не з нами. Вони робили висновки на основі звітів PwC…

Я просто не розумію, чому вони приходять до нас. Ви ж як інвестори взяли на себе цей ризик, він зіграв – ви програли. Слід це визнати. Ви могли вийти з цього ризику, ви могли продати папери, але ви цього не зробили, ви залишилися в цьому ризику. Свідомо абсолютно. Ви інвестували в цю країну за її законами, і за її законами ці кошти були спрямовані в капітал під час націоналізації.

Звичайно, що будь-які рішення, які будуть проти націоналізації, вони будуть ускладнювати процес», - констатувала К. Рожкова.