Дайджест судових рішень "Протокол" за жовтень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Розділ «Цікаві судові рішення» інформаційно – правового ресурсу «Протокол» постійно поповнюється судовими актами, які мають інтерес як з точки зору практичного застосування, так і з точку зору теоретичного обговорення. Кожен місяць редакція «Протоколу» здійснює окремий відбір рішень суду із цього розділу для публікації спеціального дайджесту нашого ресурсу.

Дайджест судовий рішень «Протокол» відрізняється від усіх інших дайджестів про рішення судів тим, що формується редакцією щомісячно виключно на підставі кількості переглядів, лайків, коментарів та поширень користувачами рішень суду, які до нього включаються. Тобто самі юристи, а не редакція визначають, цінність рішень судів включених до дайджесту з практичної точки зору. Окрім цього до судового дайджесту «Протоколу» включаються рішення судів будь-якої інстанції, якщо таке рішення цікаве та актуальне на сьогодні. І головне: фабула судових рішень у дайджесту «Протокол» не списується з правових позицій ВСУ та не копіюється абзацами з тексту рішень, а складається компетентним аналітиком простою та доступною для користувача мовою.

Читайте: Дайджест судових рішень "Протокол" за вересень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судових рішень "Протокол" за серпень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судовий рішень «Протокол» за липень 2016 року:

Дайджест судових рішень «Протокол» за червень 2016 року: «Цікаво, практично, дискусійно!»

Судовий дайджест "Протокол" за травень 2016!

Судовий дайджест "Протокол" за березень - квітень: 8 найцікавіших рішень!

Отже, у жовтні 2016 року за версією «Протокол» найбільш цікавими та популярними судовими актами були такі.

1. Успадкувати право користування земельною ділянкою неможливо, незважаючи на наявність акту на право постійного користування виданого на і'мя спадкодавця.

Постанова ВСУ черговий раз нагадує, що треба оформлювати або переоформлювати правовстановлюючи документи на землю за новим ЗК України. Таке поняття як право користування на підставі акту на право постійного користування відходить у небуття, тому тим у кого користування на землю досі підтверджено подібним документом слід нарешті його переоформити.

Цікаво, що ВСУ підтвердив, що успадковується і право емфітевзісу, і право суперфіцію, і право сервітуту, проте право користування померлої особи на земельну ділянку зі смертю припиняється та не може бути включено до складу спадщини.

Аналізуйте судовий акт: До складу спадщини НЕ входить право користування земельною ділянкою, яке підтверджується актом на право користування померлої особи (ВСУ від 5 жовтня 2016р. у справі № 6-2329цс16)

2. Приватизоване з порушенням та перепродане комунальне майно може бути витребувано і у добросовісного набувача.

Це рішення ВСУ на наш погляд слід віднести до «беспредельных» та таких, що зовсім не вирішують спір у відносинах, а створює подальший комплекс проблем для їх учасників. Скоріше за все років через три ми ще почуємо про цю справу з ЄСПЛ.

Незаконно було продано та перепродано комунальне майно. Незаконність встановлена судовим рішенням про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкту комунальної власності між міською радою та юр. особою та визнання недійсним рішення міської ради, яким цей об’єкт внесено до переліку об’єктів, які підлягають приватизації. Нерухомість була перепродана і прокурор звернувся із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння у іншої юридичної особи, яка сплатила за це майно реальні кошти.

Суд першої та апеляційної інстанцій відмовив у задоволенні позову. Проте суд касаційної інстанції попередні рішення скасував, позов задовільнив, а ВСУ підтвердив своєю постановою правильність такого рішення.

Для захисту права власності не допоміг «ні строк позовної давності», ні добросовісність набувача». Більш ні ВГСУ, ні ВСУ не зазначили, яким чином останньому власнику тепер повернути кошти, які були ним сплачені за це майно. Адже він знав про всі обставини у справі.

Окрім цього ВСУ зазначив, що дії міської ради щодо відчуження спірного майна, не можуть бути оцінені як вираження ВОЛІ територіальної громади-власника комунального майна, тому хоча набувач і є добросовісним, проте вимоги про витребування майна згідно ст. 388 ЦК України підлягають задоволенню.

Аналізуйте судовий акт: Перепродаж не врятував: комунальна нерухомість витребувана судом у останнього власника в ланцюжку (ВСУ у справі № 3-604гс16 від 5 жовтня 2016р.)

3. Без одного чи декількох погоджень але затверджений місцевим органом самоврядування проект землеустрою не може бути визнаний судом недійним.

Незважаючи на те, що вже років двадцять існує процесуальна можливість скасувати через суд рішення органу місцевого самоврядування індивідуальної дії досі точно ніхто не знає включаючи самих суддів, що є достатньою підставою для цього. Будь яке рішення в населених пунктах про передачу з/д в оренду приймається місцевою радою на сесії (пленарному засіданні). До того як потрапити на сесію таке рішення повинно бути погоджено цілим рядом профільних органів, які надають позитивні або негативні висновки з цього питання. Без наявності усіх висновків питання щодо прийняття рішення розглядатись не може. Проте на практиці місцеві ради цього правила не завжди дотримуються.

На жаль сьогодні немає єдиної судовою практики щодо скасування або залишення в силі рішення місцевої ради про передачу в оренду з/д у випадку відсутності одного чи декількох погоджень профільних органів. У цій справі Київрада передала в оренду з/д без погодження проекту землеустрою (висновку) Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища. Неоднозначними у справі є також висновки щодо проекту землеустрою головного державного санітарного лікаря та Головного управління культури, мистецтва та охорони культурної спадщини.

І хоча суд апеляційної інстанції скасував таке рішення Київради, ВАСУ скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі передачу з/д в оренду.

Цей акт ВАСУ також цікавий тим, що колегія судді керуючись ст. 244-2 КАСУ відступила від позицій ВСУ щодо підвідомчості спорів у сфері земельних відносин між органом місцевого самоврядування та особами, які прагнуть оформити права оренди та власності на земельні ділянки. Згідно рішень ВСУ від 11 листопада 2014 року у справі №21-493а14 та від 9 грудня 2014 року у справі № 21-308а14 такі спори не можуть бути розглянути за правилами адміністративного судочинства і повинні розглядатись загальними судами.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність одного чи декількох погоджень проекту землеустрою НЕ є підставою для скасування судом рішення про передачу з/д в оренду (ВАСУ від 17 червня 2015р. у справі № К/800/68549/14)

4. Строк на касаційне оскарження поновлюється, якщо заявник не має повного тексту на руках рішення суду апеляційної інстанції.

На наш погляд подібні випадки «відфутболювання» касаційних скарг повинні бути підставою для розгляду ВККСУ питання про порушення суддями присяги. Ну звичайно судді суду касаційною інстанції знають, що це незаконно, проте роблять це не «моргнувши оком». А якщо «не знають», то такі судді суду касаційної інстанції не повинні бути суддями взагалі.

ВСУ виправив цю очевидну помилку, проте касатор витратив на це багато часу. ВСУ скасував ухвалу суду касаційної інстанції та передав справу на розгляд суду касаційної інстанції «для вирішення питання про відкриття касаційної провадження». Про цьому ВСУ чітко підкресли, що відсутність у касатора повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції є причиною неможливості подання касаційної скарги на цю ухвалу і підставою для поновлення строків на касаційне оскарження.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність у касатора повного тексту є причиною вчасного неподання скарги та безумовною підставою для поновлення строків на касаційне оскарження (ВСУ від 5 жовтня 2016 року № 6-1724цс16)

5. Які факти та докази потрібні для визнання договору дарування удаваним та визначення його договором купівлі-продажу?

Справа актуальна тим, що такі випадки дійсно трапляються доволі часто. Подружжя перебуваючи у шлюбі очевидно з метою заощадити на витратах домовилась з продавцем квартири і замість того щоб укласти договір купівлі-продажу нерухомості уклало договір дарування, де обдарованою стороною виступив чоловік (відповідач). Таким чином, квартира не стала спільною сумісною власністю подружжя.

Пізніше при розлученні дружина(позивач) заявила позов про визнання договору дарування удаваним і таким, що укладений з метою приховати договір купівлі-продажу квартири. Позивач також заявив вимоги про визнання квартири спільною сумісною власністю, про виділення ідеальних часток та припинення спільної сумісної власності та про відступлення від рівності часток подружжя при поділі майна в інтересах малолітніх дітей.

Цікаво, що суд першої інстанції частково задовільнив позов та визнав договір дарування удаваним, проте суди апеляційної та касаційної інстанцій скасували це рішення та відмовили у задоволенні позову. ВСУ ж побачив удаваність в договорі дарування і направив справу на новий розгляд.

ВСУ підкреслив, що судами невраховані наступні юридичні факти: розміщення в ЗМІ оголошення про продаж квартири і визнання цього факту відповідачем, зняття коштів відповідачем з депозитного рахунку до моменту укладення удаваного договору дарування і позивачем після - з метою купівлі спірної квартири, надання позики відповідачу з метою купівлі спірної квартири і визнання цього факту позикодавцем (свідок). Разом з цим відповідач не навів суду жодних мотивів передачі йому в дар квартири від третьої особи і в родинних стосунках відповідач не перебував з псевдодарувальниками. Договір дарування є безоплатним, тому встановлення судами вищенаведених фактів свідчить про те, що укладений договір дарування квартири є удаваним.

Аналізуйте судовий акт: Юридичні факти для визнання договору дарування нерухомості удаваним та визначення його договором купівлі-продажу (ВСу від 7 вересня 2016р. у справі № 6-1026цс16)

6. На "казённом ТЗ" попал в ДТП! Шкода стягується з власника тільки при наявності двох обставин: наявність трудового договору між власником ТЗ і водієм та виконання водієм в момент ДТП трудових обов'язків.

Ще за радянських часів, коли «почиталась защита прав трудящихся» було введене чітке і зрозуміле правило: водій який перебуває за кермом і пов'язаний трудовими відносинами з власником транспортного засобу у випадку ДТП не відповідає перед потерпілим навіть при наявності власної вини. Шкоду заподіяну водієм відшкодовує юридична особа, яка є власником ТЗ. При цьому максимальна відповідальність водія перед юридичною особою (де він працює) середньомісячний заробіток. Тобто, судам було достатньо встановити тільки факт наявності трудових відносин між водієм та власником ТЗ, щоб покласти цивільну відповідальність на власника ТЗ у випадку вини водія при скоєнні ДТП.

Але цією постановою ВСУ черговий раз всіх спантеличив. Тепер для покладання відповідальності за ДТП на власника ТЗ суду необхідно також встановити, що водій в момент ДТП виконував саме трудові обов’язки (передбачені договором або посадовою інструкцією), а не їхав, наприклад, на службовому автомобілі на свою дачу.

Багатьох, ця постанова ВСУ розчарує. Але з боку власника ТЗ вона обгрунтована та справедлива. Адже, чому власник повинен відповідати за шкоду у ДТП, яке трапилось, наприклад, при поїздці на службовому автомобілі на рибалку. Тому, враховуємо, що ВСУ у подібних справах скасовує три попередні рішення і відправляє на новий розгляд.

Аналізуйте судовий акт: Для притягнення до цивільної відповідальності власника ТЗ суд повинен встановити виконання водієм в момент ДТП трудових обов'язків, а не тільки наявність цих обов'язків (трудового договору) (ВСУ у справі № 6-1376цс16 від 21 вересня 2016р.)

13/148.1.b.jpg" style="width: 675px; height: 506px;;max-width:100%;height:auto !important" />

7. В певних випадках між подружжям можна і недобуд поділити!

Часто невведений в експлуатацію будинок представляє собою доволі дорогу річ, а з врахуванням прав на земельну ділянку ще дорожче, тому члени подружжя при розлученні намагаються залишити такий об’єкт за собою і протидіють справедливому поділу. Іноді фактично вже повністю побудований будинок невведений в експлуатацію, оскільки ДАБІ вимагає чималого хабаря або у власників немає бажання платити податок на нерухомість. Отже, без рішення суду в такому випадку конфлікт між членами подружжя не вирішити.

ВСУ доволі чітко сформулював свою позицію щодо поділу недобудов – об’єктів невведених в експлуатацію, які до такого введення вважаються згідно законодавства сукупністю будівельних матеріалів. Акцент зроблений на тому, що ці будівельні матеріали купувались за спільні сімейні кошти, тому те що де-факто існує є спільним власністю подружжя і може бути поділено. Але за умови технічної можливості та доведення будівництва до кінця.

Аналізуйте судовий акт: Поділ судом об'єкту незавершеного будівництва між членами подружжя можливий, якщо технічно можна виділити окремі частини та довести будівництво до кінця (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі № 6-47цс16)

8. Справа про підвідомчість: Оскарження розпоряджень та рішень щодо питань відведення земельних ділянок відбувається за правилами адмінсудочинства, а не будь-якого іншого

Іноді навіть досвідчені юристи точно не знають, до суду якої юрисдикції слід звертатись у певних випадках порушення прав особи. При дослідженні різноманітних актів вищих судів як прикладів питання ще більш ускладняється. Колізії притаманні вирішенню земельних спорів.

У цій справі прокурор звернувся із позовом до адмінсуд про визнання незаконним та скасування розпорядження місцевого органу державної влади «про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення з/д». Адмінсуди першої, апеляційної та касаційної інстанцій прийшли до висновку, що спір не є публічно-правовим і провадження у справі підлягає закриттю.

ВСУ скасував попередні у справі ухвали та направив справу на новий розгляд до адмінсуду першої інстанції. ВСУ підкреслив, що при наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення з/д місцевий орган державної влади реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адмінсуду.

Отже, подібні спори із земельних питань підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а не будь-якого іншого.

Аналізуйте судовий акт: Оскарження розпоряджень та рішень щодо питань відведення земельних ділянок відбувається за правилами адмінсудочинства, а не будь-якого іншого (ВСУ від 7 червня 2016р. у справі № 820/3507/15)

Джерело: Інформаційно-правовий інтернет-ресурс "Протокол"