20.08.2017 | Автор: Юридичний Центр "Алекс" Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Дозвіл на примусове проникнення до квартири боржника скасовано, а проти державного виконавця порушено справу за перевищення повноважень (Апеляційний суд м. Києва)

Фабула судового акту: Наш клієнт фізична особа Т., мав заборгованість по іпотечному кредиту перед банківською установою. Державний виконавець надав до Печерського суду документи на підставі яких Печерський суд м.Києва надав йому дозвіл на примусове проникнення до квартири(предмету іпотеки). Дана дія державним виконавцем була вчинена з метою подальшої реалізації іпотечної квартири через відкриті електронні торги. За нашою апеляційною скаргою Апеляційний суд м.Києва скасував Ухвалу Печерського районного суду про надання дозволу на примусове проникнення. Незважаючи на це державний виконавець здійснив примусове проникнення до вищевказаної квартири. Як наслідок прокуратурою Печерського району м.Києва порушено кримінальне провадження відносно державного виконавця за перевищення службових повноважень Таким чином інтереси клієнта Юридичного Центру «Алекс» – захищені, квартира знаходиться в його користуванні та володінні. Питання про погашення кредитної заборгованості вирішується окремо. 

Аналізуйте судовий акт: Виконавець самостійно визначає майно боржника (ВСУ у справі №6-465цс17 від 12 квітня 2017р.)

При порушенні черговості при зверненні стягнення на майно САМЕ боржнику слід довести, що у державного виконавця була інформація про інше майно (Апеляційний суд Житомирської області від 8 лютого 2017р. у справі №296/610/16-ц)

Адмінсуди не розглядають позови або скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, якщо законом, передбачений інший порядок їх оскарження (ВСУ від 16 листопада 2016р. у справі № 6-931цс16)

ВСУ роз’яснив, що повинен встановити суд при розгляді подання д/в про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності (ВСУ від 31 травня 2017р. у справі № 6-599цс17)

 

                                                                                          

                                                                     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А факс 284-15-77 e-mail:inbox(a)kia.court.gov.ua

Справа 757/22399/14 Апеляційне провадження № 22-ц/796/12629/2014

Головуючий у 1-ій інстанції ХХХХХХХХ

Доповідач - ХХХХХХХХ

                                                                                           УХВАЛА

                                                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі:

головуючого судді суддів   ХХХХХХХХ

при секретарі  ХХХХХХХХ

розглянула цивільну справу за апеляційною скаргою представника фізичної особи Т., адвоката Травянко О.І., на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2014 року в справі за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Д., про примусове проникнення до житла, -

встановила:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2014 року подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Д., про примусове проникнення до житла задоволено. Надано дозвіл державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві на примусове проникнення до квартири Адреса 1 в м.Києві, що належить фізичній особі Т., на яку слід звернути стягнення згідно виконавчого документа, з метою її опису.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник Т., адвокат Травянко О.І., подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що акти, які державний виконавець надала до суду як доказ неможливості потрапити до квартири, не є належним доказом, оскільки, боржник відмовився від апеляційної скарги для добровільного виконання рішення суду про стягнення боргу.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачів просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Судом установлено, що на примусовому виконанні у ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1146/12 від 26 вересня 2012 року, виданого Печерським районним судом м. Києва, про звернення стягнення на предмет договору іпотеки за № ХХХХ від 03.04.2008 року в рахунок погашення заборгованості Т., перед БАНКОМ.

Відповідно до актів державного виконавця від 05.09.2013 року, 28.01.2014 poку, 03.04.2014 року та 06.05.2014 року виходом за Адресою 1, в м.Києві перевірити майновий стан боржника, провести арешт майна та оголошення заборони його відчуження не виявилося можливим, оскільки двері вказаної квартири ніхто не відчинив (а.с.180, 183-188)

Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (части друга статті 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина: можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина пери статті 64 Основного Закону України).

Кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як вмотивованим рішенням суду (частина перша, друга статті 30 Конституції України).

Слід зазначити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших орган (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статей 1, 11 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органі (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника, за яким на державного виконавця покладено обов'язок по проведенню виконавчих дій щодо виявлення майна, його арешту (опису), вилучення та примусової реалізації.

При цьому державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Таким чином, державний виконавець при виконанні виконавчих документів, виданих іншими органами (посадовими особами) щодо стягнення боргу, зобов'язаний керуватися нормами Закону України "Про виконавче провадження", зокрема звертати стягнення на майно боржника, в тому числі проводити опис й арешт майна боржника; у разі неможливості потрапити у жиле приміщення боржника ставити перед судом питання про постановления вмотивованого судового рішення про примусове проникнення до житла боржника.

Визначальним при розгляді подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника є лише факт невиконання рішення та неможливість державного виконавця потрапити до жилого приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна.

Отже, державний виконавець у порядку, визначеному законом, звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, оскільки, в даному випадку єдиним можливим засобом виконання судового рішення є примусове проникнення до житла боржника для опису майна з метою подальшої його реалізації в рахунок погашення заборгованості.

Крім того, колегія суддів враховує також і те, що житло, в яке виконавець просить надати дозвіл на примусове входження, боржником передано в іпотеку стягувану, що також підтверджує можливість надання доступу до останнього.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і, відповідно, підлягають задоволенню.

Згідно п. 2, ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенню було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи Т., адвоката Травянко О.І., задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2014 року скасувати, постановити нову ухвалу наступного змісту.

В задоволенні поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Д. про примусове проникнення до житла відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Суддя:

М.П.

 

49
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення