24.03.2015 | Автор: Сергей Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків з питань підтвердження відомостей з контрагентом не означає нікчемності угод укладених з цим контрагентом (КААС, судді: Літвіна Н. М., Коротких А. Ю., Хрімлі О. Г.)

Фабула судового акту: ДПІ звернулось до платника податку із запитом про надання документів на підтвердження відносин із контрагентом для проведення зустрічної звірки. Платник податку документів не надав, після чого ДПІ склала Акт про неможливість проведення зустрічної звірки (далі за текстом – Акт) та стала вважати угоди платника податку із контрагентом нікчемними внаслідок чого податкові зобов‘язання платника податку збільшились. ДПІ також була занесена інформація про складання  Акту до інформаційної бази податкових даних.

Платник податку оскаржив дії ДПІ до суду. Позовна вимога була сформульована наступним чином: про визнання протиправним  дій ДПІ стосовно проведення перевірки оформленої Актом про неможливість проведення зустрічної звірки.  Такими діями називались: проведення зустрічної звірки, складання акту про неможливість її проведення, висновки, викладені в Акті та внесення інформації про  Акт до бази податкових даних.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, зокрема у зв'язку з тим, що платником податків не було надано відповіді та документів на запит ДПІ. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов повністю.

Суд визначив, що зустрічна звірка може бути проведена ДПІ лише у разі отримання від платника податків інформації визначеної у запиті і про нікчемність угод та інших документів ДПІ може заявляти тільки після фактичного вивчення цих документів та співставлення даних бухгалтерських та інших документів платника податків.  Таким чином, зустрічна звірка ДПІ не проводилась, а фактично проводилась позапланова перевірка, яка відбулась із порушенням  закону.

Суд апеляційної інстанції також не погодився із судом першої інстанції і прийшов до висновку, що інформаційна база податкового органу не є виключно внутрішнім джерелом інформації податкової служби оскільки  внесені відомості до цієї бази впливають на права платника податку. З цього приводу є важливим постановлений припис суду: зобов‘язати ДПІ вилучити з комп‘ютерної автоматизованої інформаційної системи дані про Акт... (детальніше у резулятивній частині). 

Враховуйте також: Скасовану судом апеляйційної інстанції Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2014 року у справі № 826/931/14 (дивиться тут нижче).

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року набрала законної сили, проте оскаржена ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до Вищого адміністративного суду України, проте рішення ВАСУ поки що не ухвалив.

Дивиться відео: Невозможность встречной сверки не свидетельствует о ничтожности сделки

 

Источник материала, интернет ресурс "Протокол":http://protokol.com.ua/ua/orendodavets_(organ_mistsevogo_samovryaduvannya)_pislya_zakinchennya_stroku_dii_dogovoru_orendi_zemli_mae_pravo_vidmoviti_orendaryu_v_ponovlenni_takogo_dogovoru/

Державний герб України
 
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
 
Справа: №   826/931/14                                                                     Головуючий у 1-й інстанції:  Смолій І.В.
                                                                                                                         Суддя-доповідач:  Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року                                                                                                                               м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді                                                         Літвіної Н.М.

Суддів                                                                          Коротких А.Ю.

                                                                                           Хрімлі О.Г.

при секретарі                                                              Соловіцькій І.М.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фрост-М» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ФРОСТ-М» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ПП «ФРОСТ-М», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП «ФРОСТ-М» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року, з 01 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 01 грудня 2012 року по 31 січня 2013 року, з 01 квітня 2013 року по 31 липня 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 946/22-01/34729842 від 13 вересня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ФРОСТ-М» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року, з 01 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 01 грудня 2012 року по 31 січня 2013 року, з 01 квітня 2013 року по 31 липня 2013 року».

Позивач вважає, що дії податкового органу які полягають у проведенні зустрічної звірки, складанні акту про неможливість її проведення, висновки викладені у такому акті а також занесення інформації про складення акту до інформаційної бази податкових даних, порушують законні права, свободи та інтереси ПП «ФРОСТ-М».

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки ПП «ФРОСТ-М», результати якої оформлені актом № 946/22-01/34729842 від 13 вересня 2013 року суд першої інстанції посилався на те, що відповідач діяв відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року та Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами дережавної податкової служби зустрічних звірок у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання.

Між тим, колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 73.5. ст. 73 ПК України - з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року  пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку - зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а, отже, й висновки в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

Однак, в даному випадку звірка фактично не проводилась, про що свідчить акт про неможливість проведення зустрічної звірки, відтак у цьому ж акті податковим органом безпідставно, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій зроблені висновки про їх нікчемність.

Так, вимоги щодо оформлення запиту визначені п. 73.3. ст. 73 ПК України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Вказана норма кореспондується з положеннями п. 6 Порядку, якою закріплено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Виходячи з вищевикладеного, у разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як убачається з матеріалів справи, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження факту надіслання позивачу відповідного запиту.

Виходячи з вищенаведеного, податковим органом під час складення вказаного акту не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки зустрічна звірка можлива лише за результатами такого співставлення.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання     (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Колегія суддів також звертає увагу, що в зразку 2 Акт про неможливість проведення зустрічної звірки», який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Водночас, колегія суддів зазначає, що висновки викладені відповідачем у акті є за своєю суттю нічим іншим, як висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а не з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, чим є по суті зустрічна звірка.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо проведення такої перевірки ПП «ФРОСТ-М» здійснені не на підставі та не у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку є висновки Акта про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого акта або визнання його незаконним, з огляду на те, що акт є лише проявом зовнішньої фіксації перевірки.

Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав.

Тому, вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, оформлених актом про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ФРОСТ-М» підлягають задоволенню.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що позиція щодо можливості визнання протиправними дій податкового органу у разі безпідставності проведення зустрічної звірки та проведення такої з порушенням нормативних приписів підтримується Вищим адміністративним судом України, що випливає з ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав необґрунтованості викладених податковим органом в касаційній скарзі доводів по справам за № № 2а-11060/12/2670 (ухвала ВАСУ від 21 січня 2013 року), 2а-9881/12/2670 (ухвала ВАСУ від 24 грудня 2012 року), 2а-9979/12/2670 (ухвала ВАСУ від 12 грудня 2012 року), 2-а-900/12/2170 (ухвала ВАСУ від 31 жовтня 2012 року) та ін.

Колегія суддів вважає не обґрунтованим висновок суду першої інстанції з приводу того, що інформаційні бази податкового органу є виключно його внутрішнім джерелом інформації і не вливають на права платника податків.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18 квітня 2008 року.

Відповідно до п. п. 2.10.3 п. 2.10 Порядку - співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол.2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол.3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Згідно до п. 2.14 Порядку - інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно до п. 4.16 Порядку - якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Таким чином, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядкуст. 54 ПК України та його узгодження.

Згідно до п. 5.1. Наказу - електронні копії підписаного керівником (заступником керівника) органу ДПС супровідного листа про результати проведення зустрічної звірки, складеної Довідки/Акта, інших документів та наданих суб'єктом господарювання матеріалів не пізніше наступного робочого дня від дати їх складання надсилаються до органу ДПС - ініціатора за допомогою 1С «Зустрічні звірки». А у актах про неможливість проведення зустрічної звірки додатково зазначається про податкові стани платника, що містяться в АС «Аудит» та АІС «Податковий блок».

Крім того, за приписами п. 1.10 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України № 355 від 27 травня 2008 року, п. 74.1 ст. 71, ст. 74 ПК України вбачається, що недостовірна інформація, викладена у висновках акту, може бути внесена відповідачем до існуючих баз даних податкової служби, використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, відмови контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем.

З огляду на вищевикладене, обґрунтованими, на думку колегії суддів, є позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення до інформаційних баз ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві відомостей про результати проведення зустрічної звірки ПП «ФРОСТ-М», результати якої оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки № 946/22-01/34729842 від 13 вересня 2013 року.

Отже, податковим органом не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо проведення зустрічних звірок ПП «ФРОСТ-М», результати якої оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки № 946/22-01/34729842 від 13 вересня 2013 року, що не відповідають формі встановленої Додатком 3 Наказу №236, а також щодо внесення до інформаційних баз відомостей про результати проведення зустрічних звірок позивача на підставі зазначених актів, у зв'язку з чим такі не можуть бути використані відповідачем при визначенні податкових зобов'язань позивача чи інших, пов'язаних з ним господарською діяльністю, суб'єктів правовідносин.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 198202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160198202205206212254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ФРОСТ-М» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов Приватного підприємства «ФРОСТ-М» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню та оформленню зустрічної звірки Приватного підприємства «ФРОСТ-М», за результатом якої складено акт № 946/22-01/34729842 від 13 вересня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ФРОСТ-М» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року, з 01 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 01 грудня 2012 року по 31 січня 2013 року, з 01 квітня 2013 року по 31 липня 2013 року».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» інформацію, внесену на підставі акту № 946/22-01/34729842 від 13 вересня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ФРОСТ-М» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року, з 01 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 01 грудня 2012 року по 31 січня 2013 року, з 01 квітня 2013 року по 31 липня 2013 року».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            Літвіна Н.М.

Судді                                                                                    Коротких А.Ю.                                                                                           

                                                                                          Хрімлі О.Г  

        Повний текст постанови виготовлений 27 червня 2014 року.

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 

01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2014 року                                                                                                                    № 826/931/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомПриватного підприємства «ФРОСТ-М»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндохоів у м. Києвіпровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні діїНа підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність дій податкового органу щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, відображення у такому висновків щодо нікчемності правочинів вчинених позивачем а також внесення таких відомостей до податкових баз співставлення.

Представник відповідача в судових засіданнях позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судове засідання 20.02.14р. представник відповідача не з'явився, при причини неявки суду не повідомив, у зв'язку із чим та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі службового посвідчення та у відповідності до п.73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України та п.4.4 Наказу, виданого ДПА України від 22.04.2011 № 236 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «ФРОСТ-М» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами з 01.01.2012р. по 30.06.2012р., з 01.08.2012р. по 31.10.2012р., з 01.12.2012р. по 31.01.2013р., з 01.04.2013р. по 31.07.2013р.

За результатами складено Акт № 946/22-01/34729842 від 13.09.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ФРОСТ-М» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами з 01.01.2012р. по 30.06.2012р., з 01.08.2012р. по 31.10.2012р., з 01.12.2012р. по 31.01.2013р., з 01.04.2013р. по 31.07.2013р. (надалі - акт ).

Позивач вважає, що дії податкового органу які полягають у проведенні зустрічної звірки, складанні акту про неможливість її проведення, висновки викладені у такому акті а також занесення інформації про складення акту до інформаційної бази податкових даних,  порушують законні права, свободи та інтереси ПП «ФРОСТ-М».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання щодо безпідставності позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п.п.2, 3 Порядку про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010  №1232 (надалі по тексту - Порядок про проведення зустрічних звірок) зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п.4 Порядку про проведення зустрічних звірок орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

З аналізу викладених норм вбачається, що обов'язковою умовою проведення зустрічної звірки є направлення податковим органом платнику податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження.

Відповідно до пп.4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як свідчать наявні матеріли справи, податковим органом 24.05.13р. було складено письмовий запит за № 7268/10/15.3-66 про надання інформації та її документального підтвердження з метою проведення зустрічної звірки, який було скеровано позивачу засобами поштового направлення 03.06.13р.

Відповіді на вказаний запит податкового органу позивачем надано не було, за таких обставин доводи позивача з приводу протиправності дій щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки є безпідставними та не знайшли свого підтвердження при вирішенні заявленого позову.  

Також судом не приймається до уваги посилання представника позивача, як на підставу для визнання дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки протиправними, на те, що у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства, а також про те, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому ПК України, оскільки, встановлення компетенції (повноважень) може мати місце лише у спорі між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.07.2010 у справі №К-35073/09). Співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, не виключає можливості, в разі не підтвердження даних первинних бухгалтерських та інших документів, відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися суб'єктом господарювання щодо господарських відносин з платником податків та зборів, що мало місце в даному випадку, робити відповідні висновки в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки.

Крім того, як зазначалось судом вище, позивач вважає протиправними дії податкового органу що полягали у викладені у акті перевірки міркувань з приводу «фіктивності» безтоварності правочинів а також відображення таких висновків у податкові базі взаємовідносин з платниками податків.

З даного приводу суд вважає за доцільне зауважити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Жодними своїми діями у зв'язку з складення вищезазначеного акту, Відповідач не порушив будь-яких прав та не спричинив виникнення будь-яких обов'язків для Позивача, а отже, даний акт не породжує правовідносин, що можуть бути предметом судового реагування.

Крім того внесення чи видалення з АРМ «Аудит» та з АІС «Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання на рівні ДПА України», АІС «Податковий блок» підсистем «Податковий аудит» та «Аналітична система» відомостей щодо результатів проведення перевірки Позивача жодним чином не може порушувати права, свободи чи законні інтереси позивача, виходячи з наступних міркувань .

Згідно ст.72, 74 Податкового кодексу України (далі ПК України) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку встановленому ПК України

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008р. "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з п. 2.21 вищевказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит" (підсистема «Податковий аудит»).

Дані усіх актів перевірок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в єдиній системі «Податковий блок» незалежно від їх змісту. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми «Податковий аудит» та «Аналітична система» є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Таким чином до єдиної системи «Податковий блок» та її підсистеми «Аналітична система» вноситься службова інформація, одержана податковими органами за результатами контролюючих заходів, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати законні права свободи чи інтереси позивача та сама по собі не тягне за собою для позивача жодних зобов'язань.

Аналізуючи наведені доказів та норми чинного законодавства, в їх сукупності суд керуючись внутрішнім переконанням погоджується з доводами податкового органу щодо законності та правомірності дій щодо проведення перевірки позивача, формування інформаційної бази,  та не знаходить підстав для задоволення позову.

Відповідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

 

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                            І.В. Смолій

 

                                                                                                                                                      

1
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення